лучковий
ЛУЧКО́ВИЙ, а, е.
1. спец. Схожий будовою і виглядом на лук (про інструмент).
Пилки, що мають пиляльне полотно у вигляді стрічки, натягнутої в дерев’яному станку, називаються лучковими (Стол.-буд. справа, 1957, 81).
2. архт. Який має вигнуту форму.
Лучковий фронтон — декоративне покриття окремих малих виступів на фасадах, а інколи і всередині будівель (Архіт. Рад. Укр., 4, 1940, 51);
Зала в палаці пана Дубровського.. Товсті мури, дужа стеля, глибокі лучкові вікна (Коч., І, 1956, 117).
Словник української мови (СУМ-11)