Словник української мови у 20 томах

льотчицький

ЛЬО́ТЧИЦЬКИЙ, а, е, розм.

Прикм. до льо́тчик.

У просторому бліндажі полкового КП зібралася вся льотчицька сім'я (В. Минко);

// Який використовує льотчик, признач. для льотчиків.

Коли глісер зупинився, на берег, крім моториста Мишка, зійшов ще один чоловік, якого тут мало хто знав: високий худорлявий юнак у льотчицькім кашкеті (О. Гончар);

– Це не вихід, – озвався голова сільради Панченко, граючись льотчицьким шоломом (Григір Тютюнник);

Хлопці в коротких льотчицьких куртках вискочили через задні двері (В. Рубан).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. льотчицький — льо́тчицький прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
  2. льотчицький — -а, -е, розм. Прикм. до льотчик. || Якого використовує льотчик, признач. для льотчиків. Льотчицька кабіна.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. льотчицький — ЛЬО́ТЧИЦЬКИЙ, а, е, розм. Прикм. до льо́тчик. У просторому бліндажі полкового КП зібралася вся льотчицька сім’я (Минко, Повна чаша, 1950, 251); // Який використовує льотчик, признач. для льотчиків.  Словник української мови в 11 томах