людолов

ЛЮДОЛО́В, а, ч.

Той, хто ловить людей, забирає їх у полон, використовуючи для своїх потреб.

По дворах уже розійшлися людолови. Митрофан з есесівцем почали з лікарні (Микита Чернявський);

Навіть монастирські стіни не врятували ченців від татарського аркана: Юрася разом з братією людолови потягли до Криму (В. Малик);

Отець князь спішно збирав рать і вирушав у похід – виганяти з Сіверщини й Чернігівщини .. людоловів із Степу (В. Чемерис).

Значення в інших словниках

1. людолов — людоло́в іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. людолов — див. жорстокий  Словник синонімів Вусика
3. людолов — -а, ч. Той, хто ловить людей, забирає їх у полон, використовуючи для своїх потреб.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. людолов — ЛЮДОЛО́В, а, ч. Той, хто ловить людей, забирає їх у полон, використовуючи для своїх потреб. Схопили її людолови [турки], зв’язали мотузком і потягнули за конем (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 508); Йшла дівчина, чудом заціліла від нацистських людоловів (Ю. Янов., Мир, 1956, 13).  Словник української мови в 11 томах