лінькуватість
ЛІНЬКУВА́ТІСТЬ, тості, ж., розм.
Абстр. ім. до лінькува́тий.
Ріпак був у тому робочому натхненні, в тому розпалі сил, коли чиясь найменша незграбність чи лінькуватість перевертала все всередині (А. Хорунжий);
Остап Вишня не зупинявся перед тим, щоб гостро висміяти лінькуватість багатьох наших земляків (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)