ліризація

ЛІРИЗА́ЦІЯ, ї, ж.

Тяжіння до ліричних елементів у прозових літературних творах.

Зрушення в театрі XVIII ст. в бік ліризації засвідчені, зокрема, тривалими дискусіями навколо опери, яку тоді вважали ліричним жанром (з наук. літ.);

Однією з передумов, що сприяла утвердженню фрагментарних форм в українській прозі, став процес ліризації, поширення на прозу законів лірики (з наук. літ.);

На багатьох творах, надрукованих у тижневику “Рідний край”, позначилася загальна тенденція української прози початку ХХ ст. до психологізації та ліризації оповіді (із журн.).

Значення в інших словниках

1. ліризація — ліриза́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. ліризація — -ї, ж. Тяжіння до ліричних елементів у прозаїчних літературних творах.  Великий тлумачний словник сучасної мови