мандинго
МАНДИ́НГО, невідм.
1. ч. і ж., мн. Група народів у кількох країнах Західної Африки; представники цих народів.
Багато мандинго живе в містах, зайняті в промисловості й у сфері обслуговування (з газ.).
2. Мова цих народів.
Мандинго – основна мова Гамбії (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)