марципан
МАРЦИПА́Н, а, ч.
Тісто з товченого мигдалю, горіхів і т. ін. з цукром; кондитерський виріб із такого тіста.
– Я сам бачив, як ви їли Якісь марципани... (С. Руданський);
– А ту [у в'язниці] в нас, Івасю, не марципани з медом, – ту, небоже, дубова каша і солом'яна постіль! (І. Франко);
[Францишка:] Вітайте. Я почастую пана графа такими марципанами, яких він, мабуть, ніколи й не куштував (І. Кочерга);
Господиня виставила на стіл вази з тістечками, марципанами та кількома сортами варення (О. Авраменко).
Словник української мови (СУМ-20)