марципан
МАРЦИПА́Н, а, ч. Тісто з товченого мигдалю, горіхів і т. ін. з цукром; кондитерський виріб із такого тіста.
— Я сам бачив, як ви їли Якісь марципани… (Рудан., Тв., 1956, 124);
-А ту [у в’язниці] в нас, Івасю, не марципани з медом, — ту, небоже, дубова каша і солом’яна постіль! (Фр., IV, 1950,482);
[Францишка:] Вітайте. Я почастую пана графа такими марципанами, яких він, мабуть, ніколи й не куштував (Коч., І, 1956, 44).
Словник української мови (СУМ-11)