марципан —
марципа́н іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
марципан —
-у, ч. Тісто з товченого мигдалю, горіхів і т. ін. з цукром; кондитерський виріб із такого тіста.
Великий тлумачний словник сучасної мови
марципан —
Тісточко (горіхове)
Словник чужослів Павло Штепа
марципан —
МАРЦИПА́Н, а, ч. Тісто з товченого мигдалю, горіхів і т. ін. з цукром; кондитерський виріб із такого тіста. – Я сам бачив, як ви їли Якісь марципани... (С.
Словник української мови у 20 томах
марципан —
марципа́н 1. кул. тістечко з мигдалю та цукру (м, ср, ст) 2. забаганка, делікатес (м, ср, ст): От тобі все марципани подавай (Авторка)|| = лєґуміна
Лексикон львівський: поважно і на жарт
марципан —
Кондитерська маса з дрібно змеленого мигдалю, перетертого з цукром; вживається як начинка до тортів, печива та ін. кондитерських виробів.
Універсальний словник-енциклопедія
марципан —
МАРЦИПА́Н, а, ч. Тісто з товченого мигдалю, горіхів і т. ін. з цукром; кондитерський виріб із такого тіста. — Я сам бачив, як ви їли Якісь марципани… (Рудан., Тв.
Словник української мови в 11 томах
марципан —
Марципан, -ну м. Родъ пирожнаго. Обійдеться циганське весілля і без марципанів. Чуб. І. 300.
Словник української мови Грінченка