мелодизм
МЕЛОДИ́ЗМ, у, ч.
Елементи мелодійності, милозвучності, пісенної основи в музиці.
Як характерна риса мелодизму Стеценка, пісенність виявляється навіть у формах, що нібито не вимагають її (з наук. літ.);
Він [Л. М. Ревуцький] – автор першого на Україні фортепіанного концерту, справді народного за своїм мелодизмом і ліричністю (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)