метонімія
МЕТОНІ́МІЯ, ї, ж.
Художній засіб, який полягає в перенесенні назви одного поняття на інше, що перебуває з ним у відношеннях суміжності, а також слово або вислів, ужиті в такий спосіб.
В публіцистичних творах Лесі Українки знайшли широке застосування найрізноманітніші види тропів: від найпростіших – епітета й порівняння, до найскладніших – метафори, метонімії, синекдохи, алегорії (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)