мисник

МИ́СНИК, а, ч.

Полиця для посуду, іноді для продуктів у сільській хаті.

– Що се він усе закида, що якби йому повік з нами жити, га? – Не знаю, таточку, – сказала Галочка, ставивши на мисник то миски, то тарілки (Г. Квітка-Основ'яненко);

Данило скрадається до хати.., навпомацки знаходить на миснику хлібину (М. Стельмах);

– Голод – не тітка, зуби на мисник не покладеш (Ф. Бурлака);

// Шафа з полицями для посуду і продуктів.

Прийде мати з поля, всюди справно: понагодовано, понаповано, начиння перемите, і миски в миснику (А. Свидницький);

– Та хоч би ж олією помастив [хліб], он у миснику в риночці (А. Головко);

Терентій дістає з найвищої полиці мисника пляшку (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. мисник — ми́сник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. мисник — -а, ч. Полиця для посуду, іноді для продуктів у сільській хаті. || Шафа з полицями для посуду і продуктів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мисник — кла́сти / покла́сти зу́би на поли́цю (на ми́сник). Голодувати. Там (у степу), коли зародить, то возами ту пшеницю возять, але вже коли й недорід ущелепкається (трапиться)... отоді вже, чоловіче добрий, клади зуби на полицю (Ю.  Фразеологічний словник української мови
4. мисник — ША́ФА (рід меблів), ША́ХВА розм.; ГАРДЕРО́Б (для одягу); ШИФОНЬЄ́Р (для білизни, одягу); ШИФОНЬЄ́РКА (невелика, для білизни, предметів туалету, книжок тощо); МИ́СНИК, ПОСТАВЕ́ЦЬ (з полицями для посуду і продуктів — перев. у сільській хаті).  Словник синонімів української мови
5. мисник — Ми́сник, -ка; -ники, -ків (від ми́ска)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. мисник — МИ́СНИК, а, ч. Полиця для посуду, іноді для продуктів у сільській хаті. — Що се він усе закида, що якби йому повік з нами жити, га? — Не знаю, таточку, — сказала Галочка, ставивши на мисник то миски, то тарілки (Кв.-Осн.  Словник української мови в 11 томах
7. мисник — Ми́сник, -ка м. Полки для посуды, посудный шкафъ, буфетъ. Чуб. VII. 386. Після вечері вона кинулась до посуди, перемила й перетерла і розставила на миснику. Левиц. І.  Словник української мови Грінченка