Значення в інших словниках
-
мисник —
-а, ч. Полиця для посуду, іноді для продуктів у сільській хаті. || Шафа з полицями для посуду і продуктів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
мисник —
МИ́СНИК, а, ч. Полиця для посуду, іноді для продуктів у сільській хаті. – Що се він усе закида, що якби йому повік з нами жити, га? – Не знаю, таточку, – сказала Галочка, ставивши на мисник то миски, то тарілки (Г.
Словник української мови у 20 томах
-
мисник —
кла́сти / покла́сти зу́би на поли́цю (на ми́сник). Голодувати. Там (у степу), коли зародить, то возами ту пшеницю возять, але вже коли й недорід ущелепкається (трапиться)... отоді вже, чоловіче добрий, клади зуби на полицю (Ю.
Фразеологічний словник української мови
-
мисник —
ША́ФА (рід меблів), ША́ХВА розм.; ГАРДЕРО́Б (для одягу); ШИФОНЬЄ́Р (для білизни, одягу); ШИФОНЬЄ́РКА (невелика, для білизни, предметів туалету, книжок тощо); МИ́СНИК, ПОСТАВЕ́ЦЬ (з полицями для посуду і продуктів — перев. у сільській хаті).
Словник синонімів української мови
-
мисник —
Ми́сник, -ка; -ники, -ків (від ми́ска)
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
мисник —
МИ́СНИК, а, ч. Полиця для посуду, іноді для продуктів у сільській хаті. — Що се він усе закида, що якби йому повік з нами жити, га? — Не знаю, таточку, — сказала Галочка, ставивши на мисник то миски, то тарілки (Кв.-Осн.
Словник української мови в 11 томах
-
мисник —
Ми́сник, -ка м. Полки для посуды, посудный шкафъ, буфетъ. Чуб. VII. 386. Після вечері вона кинулась до посуди, перемила й перетерла і розставила на миснику. Левиц. І.
Словник української мови Грінченка