мичкуватий

МИЧКУВА́ТИЙ, а, е.

Який має мичку (у 4 знач.).

Корінь герані рожевої дерев'янистий, дуже розгалужений, мичкуватий (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. мичкуватий — мичкува́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. мичкуватий — -а, -е. Який має мичку (у 4 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мичкуватий — МИЧКУВА́ТИЙ, а, е. Який має мичку (у 4 знач.). Корінь герані рожевої дерев’янистий, дуже розгалужений, мичкуватий (Ол. та ефір. культ., 1956, 319).  Словник української мови в 11 томах