мляво

МЛЯ́ВО.

1. Присл. до мля́вий 2.

Важкий човен помаленьку й мляво сунувся по воді (І. Нечуй-Левицький);

Він говорив мляво, стомлено і коротко (Яків Баш);

Каганець, потріскуючи, мляво блимав на припічку (М. Коцюбинський);

У людей із серцевою недостатністю мляво скорочується міокард (з наук.-попул. літ.).

2. пред., діал. Млосно.

Наче у піч ускочила Христя, так у садку було душно і мляво (Панас Мирний);

Було тихо, сонячно і мляво (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. мляво — мля́во прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. мляво — див. поволі  Словник синонімів Вусика
3. мляво — 1》 Присл. до млявий 2). 2》 у знач. присудк. сл., діал. Млосно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. мляво — ПОВІ́ЛЬНО, ПОВО́ЛІ, ЗВІ́ЛЬНА, НЕШВИ́ДКО, НЕСКО́РО, НЕСПІ́ШНО, НЕПОСПІ́ШЛИВО, НЕПОСПІ́ШНО, НЕКВАПЛИ́ВО, НЕКВА́ПНО, СПОКІ́ЙНО, ТИ́ХО, СТИ́ХА, РОЗТЯ́ГНУТО, МЛЯ́ВО, ПОМА́ЛУ, СПРОКВОЛА (СПРОКВО́ЛУ), ПОКВО́ЛОМ, ПО́ВА́ГОМ, З ПРОВОЛО́КОМ, ЗЛЕ́ГКА, ЗАГА́ЙНО...  Словник синонімів української мови
5. мляво — МЛЯ́ВО. 1. Присл. до мля́вий 2. Важкий човен помаленьку й мляво сунувся по воді (Н.-Лев., II, 1956, 227); Він говорив мляво, стомлено і коротко (Баш, Надія, 1960, 131); Каганець, потріскуючи, мляво блимав на припічку (Коцюб., І, 1955, 109). 2. присудк.  Словник української мови в 11 томах
6. мляво — Мля́во нар. Вяло, слабо.  Словник української мови Грінченка