мовчок
МОВЧО́К, чка́, ч., розм.
Те саме, що мовча́ння 1.
– Здорові, рибалки! – Ні слова хлоп'ята. Бо важить багато рибальський мовчок (М. Шеремет);
// у знач. пред. Ні слова (не говорити).
Мовчок: розбив тато горшок, а мати і два, та ніхто не зна (Номис);
– А зараз іди, Павлушо, і мовчок. Добре? Нікому ні слова, – попередив Кавун (В. Кучер).
Словник української мови (СУМ-20)