мокляк
МОКЛЯ́К, а́, ч., діал.
Моква (у 2 знач.).
Баба була сама, стара, мала хату та й той кавалок поля далекий від села, на мокляках (І. Франко);
Є над рікою вільшина, а між нею і берегом мокляк. Він тепер підсох або й зовсім висох, то перейдемо без перешкоди (Юліан Опільський).
Словник української мови (СУМ-20)