мокляк
МОКЛЯ́К, а, ч., діал. Моква (у 2 знач.).
Баба була сама, стара, мала хату та й той кавалок поля далекий від села, на мокляках (Фр., IV, 1950, 10);
Є над рікою вільшина, а між нею і берегом мокляк. Він тепер підсох або й зовсім висох, то перейдемо без перешкоди (Оп., Іду.., 1958, 609).
Словник української мови (СУМ-11)