монологічний

МОНОЛОГІ́ЧНИЙ, а, е.

Прикм. до моноло́г.

Лексика в драматичному творі буває де в чому відмінна, неоднакова в діалогах дійових осіб і в монологічних партіях (з наук. літ.);

// Який має форму монологу.

Монологічна мова.

Значення в інших словниках

1. монологічний — монологі́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. монологічний — -а, -е. Прикм. до монолог. || Який має форму монологу. Монологічна мова. || Який характеризується наявністю, переважанням монологу, побудований у формі монологу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. монологічний — МОНОЛОГІ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до моноло́г. Лексика в драматичному творі буває де в чому відмінна, неоднакова в діалогах дійових осіб і в монологічних партіях (Курс іст. укр. літ. мови, І, 1958, 350); // Який має форму монологу. Монологічна мова.  Словник української мови в 11 томах