моріг
МОРІ́Г, ро́гу, ч.
Густа молода трава; мурава.
Моріг зелений перерізується посередині .. стежкою (М. Коцюбинський);
Тихая долина, Моріг зелененький. Я стояла й визирала, Чи не йде миленький (А. Кримський);
Врешті всі ми вдяглись і сиділи на теплім морогу над кручею річки (Олесь Досвітній);
* У порівн. За час перебування в санаторії відросло на голові густе, як моріг, .. волосся (Ю. Збанацький).
Словник української мови (СУМ-20)