Значення в інших словниках
-
моріг —
морі́г іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
моріг —
Муріг, мурава, муравка, трава, травка; моріжок.
Словник синонімів Караванського
-
моріг —
-рогу, ч. Густа молода трава; мурава.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
моріг —
Морогу, ч. Густа молода трава; мурава. Іще на ранньому лужку не кільчиться моріг... (ЗД:117); Скоро, скоро стане сніг, запарують ниви, жде — не діждеться моріг сонця, грому, зливи. (П-2:150).
Словник поетичної мови Василя Стуса
-
моріг —
МОРІ́Г, ро́гу, ч. Густа молода трава; мурава. Моріг зелений перерізується посередині .. стежкою (М. Коцюбинський); Тихая долина, Моріг зелененький. Я стояла й визирала, Чи не йде миленький (А.
Словник української мови у 20 томах
-
моріг —
МОРІ́Г, МОРІЖО́К, МУРАВА́. Врешті всі ми вдяглися і сиділи на теплім морогу над кручею річки (О. Досвітній); На моріжку під вбогим тином сиділа жінка з дитиною (Вас. Шевчук); Він пішов по Галю, а жінка сіла на мураві, щоб її менше видно було, і стала чекати (О. Кундзич).
Словник синонімів української мови
-
моріг —
Морі́г, -рогу́, на -розі́
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
моріг —
МОРІ́Г, ро́гу, ч. Густа молода трава; мурава. Моріг зелений перерізується посередині.. стежкою (Коцюб., 1,1955,458); Тихая долина. Моріг зелененький. Я стояла й визирала. Чи не йде миленький (Крим., Вибр.
Словник української мови в 11 томах