Значення в інших словниках
-
моріжок —
моріжо́к іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
моріжок —
-жка, ч. Зменш.-пестл. до моріг.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
моріжок —
Жка, ч. Зменш.-пестл. до моріг. Та як тебе стримати, серця облого, як м'ятою пахне мені моріжок тих пам'ятей давніх...? (П-2:180).
Словник поетичної мови Василя Стуса
-
моріжок —
МОРІЖО́К, жка́, ч. Зменш.-пестл. до морі́г. Широкий двір зеленів моріжком (М. Коцюбинський); На моріжках пасуться табуни сірих степових гусей (В. Кучер); * У порівн. У веселій Ульчиній кімнаті було, як на зеленім моріжку (Д. Бедзик).
Словник української мови у 20 томах
-
моріжок —
МОРІ́Г, МОРІЖО́К, МУРАВА́. Врешті всі ми вдяглися і сиділи на теплім морогу над кручею річки (О. Досвітній); На моріжку під вбогим тином сиділа жінка з дитиною (Вас. Шевчук); Він пішов по Галю, а жінка сіла на мураві, щоб її менше видно було, і стала чекати (О. Кундзич).
Словник синонімів української мови
-
моріжок —
Моріжо́к, -жка́, на -жку́
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
моріжок —
МОРІЖО́К, жка, ч. Зменш.-пестл. до морі́г. Широкий двір зеленів моріжком (Коцюб., II, 1955, 392); На моріжках пасуться табуни сірих степових гусей (Кучер, Дорога.., 1958, 80); *У порівн. У веселій Ульчиній кімнаті було, як на зеленім моріжку (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 19).
Словник української мови в 11 томах
-
моріжок —
Моріг, -рогу м. Мурава, трава. На двір, паняночки, на двір, на зелений моріг. Гол. IV. 194. На морозі добре лежати. Н. Вол. у. В темному лузі моріг зелененький, на морогу явір височенький. н. п. ум. моріжок. (Вівця) прожогом почесала з шляху до зеленого моріжку вхопити свіжої травиці. Мир. ХРВ. 39.
Словник української мови Грінченка