Словник української мови у 20 томах

мрітися

МРІ́ТИСЯ¹, мрі́ється; мин. ч. мрі́вся, мрі́лася, лося; недок.

1. Ледь виднітися.

У присмерку ледве-на-ледве по степу росяному шлях мрівся... (Марко Вовчок);

В снігах несходимих, глибоких, Де темні бори лише мрілись, В тайзі на етапнім привалі Вони несподівано стрілись (М. Старицький);

Море синьою смугою ледве мріється здаля.

2. розм., рідко. Те саме, що ввижа́тися; привиджуватися.

Відома річ, кого огнем пече, тому скрізь вода мріється (Марко Вовчок);

Куди б не скинув я оком, Образ твій мріється всюди (П. Грабовський).

МРІ́ТИСЯ², мрі́ється, недок., розм.

Те саме, що мрі́ятися.

Де те все поділось, що тоді нам мрілось – ясне, урочисте? (Леся Українка);

Ти снилась, марилась і мрілась, Як мавка в синьому диму (А. Малишко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. мрітися — мрі́тися 1 дієслово недоконаного виду ледве виднітися безос. мрі́тися 2 дієслово недоконаного виду мріятися безос., розм.  Орфографічний словник української мови
  2. мрітися — див. виднітися  Словник синонімів Вусика
  3. мрітися — I мріється; мин. ч. мрівся, мрілася, -лося; недок. 1》 Ледь виднітися. 2》 розм., рідко. Те саме, що ввижатися; привиджуватися. II мріється, недок., розм. Те саме, що мріятися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мрітися — ВИДНІ́ТИСЯ (бути видним, приступним зорові), ВИДНІ́ТИ, ПОЗНАЧА́ТИСЯ, ВБАЧА́ТИСЯ (УБАЧА́ТИСЯ) розм.; ВИМАЛЬО́ВУВАТИСЯ, МАЛЮВА́ТИСЯ рідше, ВИРИСО́ВУВАТИСЯ, ВИКАРБО́ВУВАТИСЯ, КРАСУВА́ТИСЯ (бути виразно видним); МРІ́ТИ, МРІ́ТИСЯ, МАЯ́ЧИ́ТИ, МАЯЧІ́ТИ...  Словник синонімів української мови
  5. мрітися — МРІ́ТИСЯ¹, мрі́ється; мин. ч. мрі́вся, мрі́лася, лося; недок. 1. Ледь виднітися. У присмерку ледве-на-ледве по степу росяному шлях мрівся… (Вовчок, І, 1955, 150); В снігах несходимих, глибоких, Де темні бори лише мрілись...  Словник української мови в 11 томах
  6. мрітися — Мрітися, мріюся, -єшся гл. 1) = мріти. По степу росяному шлях мрівся. МВ. (О. 1862. І. 77). 2) Мерещиться, грезиться. Небозі сонечко мріється, — воно ж зрадніло, та й справді гріється. Ном. № 6402.  Словник української мови Грінченка