муж
МУЖ, а, ч.
1. книжн. Державний, науковий, громадський і т. ін. діяч.
Амінь тобі [Богдане], великий муже! Великий, славний! та не дуже... (Т. Шевченко);
А щедрі серцем юнаки, На диво мужам вченим, Знімають зорі залюбки Із неба нареченим... (С. Воскрекасенко);
В просторім кабінеті старости, в різних його кутках були присутні три державні мужі та лише одна жінка, господиня дому (Іван Ле).
2. заст., уроч. Чоловік (у 2 знач.).
Всі в домі боялися її, не виключаючи й Куни Гольдбаума, її мужа (І. Франко);
Дружина мужу зброю подає: – Цілую я озброєння твоє, – Нехай воно нам перемогу дасть (М. Бажан).
Словник української мови (СУМ-20)