мулуватий
МУЛУВА́ТИЙ, а, е.
Покритий мулом.
Мулувате [морське] дно дає змогу оселятися цілим підводним лісам водоростей (з наук. літ.);
// Із невеликим умістом мулу.
Алювіальні утворення басейну р. Інгулу представлені різнозернистими мулуватими пісками з домішкою обкатаної гальки, а також мулуватими супісками та суглинками (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)