Орфографічний словник української мови

мулуватий

мулува́тий

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. мулуватий — див. в'язкий  Словник синонімів Вусика
  2. мулуватий — -а, -е. Покритий мулом. || Із невеликим умістом мулу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мулуватий — МУЛУВА́ТИЙ, а, е. Покритий мулом. Мулувате [морське] дно дає змогу оселятися цілим підводним лісам водоростей (з наук. літ.); // Із невеликим умістом мулу. Алювіальні утворення басейну...  Словник української мови у 20 томах
  4. мулуватий — МУЛКИ́Й (покритий мулом; на поверхні якого є мул); МУ́ЛИСТИЙ (у якому є багато мулу); МУЛУВА́ТИЙ (МУЛКУВА́ТИЙ), ГЛЕЮВА́ТИЙ, ГЛЕЙКУВА́ТИЙ (покритий мулом; з невеликим умістом мулу).  Словник синонімів української мови
  5. мулуватий — МУЛУВА́ТИЙ, а, е. Покритий мулом. Мулувате [морське] дно дає змогу оселюватися цілим підводним лісам водоростей (Курс заг. геол., 1947, 165); // Із невеликим умістом мулу. Алювіальні утворення басейну...  Словник української мови в 11 томах