мулуватий

мулува́тий

-а, -е.

Покритий мулом.

|| Із невеликим умістом мулу.

Значення в інших словниках

1. мулуватий — мулува́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. мулуватий — див. в'язкий  Словник синонімів Вусика
3. мулуватий — МУЛУВА́ТИЙ, а, е. Покритий мулом. Мулувате [морське] дно дає змогу оселятися цілим підводним лісам водоростей (з наук. літ.); // Із невеликим умістом мулу. Алювіальні утворення басейну...  Словник української мови у 20 томах
4. мулуватий — МУЛКИ́Й (покритий мулом; на поверхні якого є мул); МУ́ЛИСТИЙ (у якому є багато мулу); МУЛУВА́ТИЙ (МУЛКУВА́ТИЙ), ГЛЕЮВА́ТИЙ, ГЛЕЙКУВА́ТИЙ (покритий мулом; з невеликим умістом мулу).  Словник синонімів української мови
5. мулуватий — МУЛУВА́ТИЙ, а, е. Покритий мулом. Мулувате [морське] дно дає змогу оселюватися цілим підводним лісам водоростей (Курс заг. геол., 1947, 165); // Із невеликим умістом мулу. Алювіальні утворення басейну...  Словник української мови в 11 томах