мулуватий
МУЛУВА́ТИЙ, а, е. Покритий мулом.
Мулувате [морське] дно дає змогу оселюватися цілим підводним лісам водоростей (Курс заг. геол., 1947, 165);
// Із невеликим умістом мулу.
Алювіальні утворення басейну р. Інгулу представлені різнозернистими мулуватими пісками з домішкою обкатаної гальки, а також мулуватими супісками та суглинками (Допов. АН, 1, 1961, 81).
Словник української мови (СУМ-11)