муравель
МУРАВЕ́ЛЬ, вля́, ч., діал.
Мурашка.
– О, диви, яку запруту тащить на гніздо! – говорив [Медвідь] .. І з щирою, старечою усмішкою торкав справді велику тріску, яку муравель силкувався занести до своєї крутої будівлі (Б. Лепкий).
Словник української мови (СУМ-20)