муркотіння
МУРКОТІ́ННЯ, я, с.
Дія за знач. муркоті́ти.
Чути котяче муркотіння. [Джимі (голубить кицьку): ] Ну, ну... співай, співай (І. Кочерга);
Я вбігла на сходи під муркотіння нашого добродушного двірника (Ірина Вільде).
Словник української мови (СУМ-20)