мідяк

МІДЯ́К, а́, ч., розм.

1. Мідна монета.

Цехова каса виплатила їм ту позичку самими мідяками (І. Франко);

Макар витяг з скрині хустку, розв'язав вузлик, у котрому було зав'язано два карбованці бумажками та трохи мідяків (Л. Яновська);

* Образно. Боляче тому серцю, що розміняло свій спокій на мідяки примарної слави (Ю. Бедзик).

2. тільки мн., розм. Дрібні гроші.

– Але найгірше, – розпатякував далі таксист, – коли подружжя в таксі розплачується .. Чоловік одразу першим вискакує, щоб не пекти раків, поки дружина мідяки відраховує... (А. Крижанівський);

// Про щось дріб'язкове, другорядне.

А зараз пише [поет] – віршики сумні. Мовляв – набридла жінка, І дошкуля печінка... Читав і віри я не йняв: Навіщо золото на мідяки зміняв? (Л. Дмитерко).

Значення в інших словниках

1. мідяк — мідя́к іменник чоловічого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. мідяк — Мідна монета; (щось маловарте) гріш, копійка; мн. МІДЯКИ, дрібні монети, дрібняки, зб. мідь.  Словник синонімів Караванського
3. мідяк — -а, ч., розм. 1》 Мідна монета. 2》 тільки мн., перен., зневажл. Дрібні гроші. || Про щось дріб'язкове, другорядне.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. мідяк — ГРО́ШІ (металеві й паперові знаки, що є мірою вартості при купівлі й продажу), ГРО́ШИКИ розм., ГРОШЕНЯ́ТА розм., КАЗНА́ розм., жарт., КОПІ́ЙКА збірн. розм., МОНЕ́ТА збірн. розм., ГРІШ збірн., розм., ГРОШВА́ збірн. фам., ФІНА́НСИ розм., жарт.  Словник синонімів української мови
5. мідяк — МІДЯ́К, а́, ч., розм. 1. Мідна монета. Цехова каса виплатила їм ту позичку самими мідяками (Фр., IV, 1950, 213); Макар витяг з скрині хустку, розв’язав вузлик, у котрому було зав’язано два карбованці бумажками та трохи мідяків (Л. Янов.  Словник української мови в 11 томах
6. мідяк — Мідя́к, -ка м. Мѣдная монета. Сим. 208.  Словник української мови Грінченка