мінливо
МІНЛИ́ВО.
Присл. до мінли́вий.
Якась глибока задумливість .. і тривога .. – все це мінливо відбивалося на його голеному, моложавому, з високим лобом, обличчі (Г. Коцюба);
Вони [лелеки] прямують аж он туди на торфища, де зеленіє лужок і сріблиться мінливо листям молодий осиковий гай (Ю. Збанацький).
Словник української мови (СУМ-20)