міражний

МІРА́ЖНИЙ, а, е.

Прикм. до міра́ж¹.

Над заповідним степом було вже тільки небо, по-південному світле, та струмувало з краю в край понад ковилями невтомне, кришталево-чисте, міражне море... (О. Гончар);

Він добре розумів, що принесло їй розчарування: міражний палац виявився халупою з повибиваними вікнами й дверима (Ірина Вільде).

Значення в інших словниках

1. міражний — міра́жний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. міражний — -а, -е. Прикм. до міраж I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. міражний — МІРА́ЖНИЙ, а, е. Прикм. до міра́ж¹. Над заповідним степом було вже тільки небо, по-південному світле, та струмувало з краю в край понад ковилями невтомне, кришталево-чисте, міражне море… (Гончар, Таврія, 1952, 267); Він добре розумів...  Словник української мови в 11 томах