міцнити
МІЦНИ́ТИ, ню́, ни́ш, недок., що, рідко.
Робити міцним; зміцнювати.
Цупкий щипучий мороз міцнив грязюку (Іван Ле);
Вони згадали, як гнів загиблих товаришів міцнив їх відвагу (О. Довженко).
Словник української мови (СУМ-20)МІЦНИ́ТИ, ню́, ни́ш, недок., що, рідко.
Робити міцним; зміцнювати.
Цупкий щипучий мороз міцнив грязюку (Іван Ле);
Вони згадали, як гнів загиблих товаришів міцнив їх відвагу (О. Довженко).
Словник української мови (СУМ-20)