Словник синонімів української мови

міцнити

ЗМІ́ЦНЮВАТИ (робити міцнішим, стійкішим, сильнішим), УКРІ́ПЛЮВАТИ, УКРІПЛЯ́ТИ, УТВЕ́РДЖУВАТИ, ПОСИ́ЛЮВАТИ, СКРІ́ПЛЮВАТИ, СКРІПЛЯ́ТИ, УПОТУ́ЖНЮВАТИ (ВПОТУ́ЖНЮВАТИ) рідко, МІЦНИ́ТИ рідко; ЗАКРІ́ПЛЮВАТИ, ЗАКРІПЛЯ́ТИ (роблячи тривалим, постійно діючим); ПІДКРІ́ПЛЮВАТИ, ПІДКРІПЛЯ́ТИ (збільшуючи силу, міць і т. ін.). — Док.: зміцни́ти, укріпи́ти, утверди́ти, поси́лити, скріпи́ти, употу́жнити (впоту́жнити), закріпи́ти, підкріпи́ти. Кожна бойова операція зміцнювала і збільшувала партизанські загони (М. Шеремет); Німецьке командування особливо укріплювало оборону Лозової (І. Ле); (Анна:) Ви ще не знаєте, що значить влада, що значить мати не одну правицю, а тисячі озброєних до бою, що можуть і скріпляти й руйнувати всесвітні трони (Леся Українка); Я теж цілину піднімаю у полі, Впотужнює силу кохання моє (М. Нагнибіда); Вони згадали, як гнів загиблих товаришів міцнив їх відвагу (О. Довженко); Закріпляймо ж ми свободу! Бережімо Батьківщину! (П. Тичина).

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. міцнити — міцни́ти дієслово недоконаного виду робити міцним; зміцнювати рідко  Орфографічний словник української мови
  2. міцнити — -ню, -ниш, недок., перех., рідко. Робити міцним; зміцнювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. міцнити — МІЦНИ́ТИ, ню́, ни́ш, недок., що, рідко. Робити міцним; зміцнювати. Цупкий щипучий мороз міцнив грязюку (Іван Ле); Вони згадали, як гнів загиблих товаришів міцнив їх відвагу (О. Довженко).  Словник української мови у 20 томах
  4. міцнити — МІЦНИ́ТИ, ню́, ни́ш, недок., перех., рідко. Робити міцним; зміцнювати. Цупкий щипучий мороз міцнив грязюку (Ле, Ю. Кудря, 1956, 253); Вони згадали, як гнів загиблих товаришів міцнив їх відвагу (Довж., І, 1958, 352).  Словник української мови в 11 томах