мішень

МІШЕ́НЬ, і, ж.

1. Штучна або природна ціль при навчальній та тренувальній стрільбі.

У полі на стрільбищі кожен взвод зайняв своє місце. Встановили мішені (І. Багмут);

Значне місце в спорті займає стрільба по рухомих мішенях, яка проводиться на спеціально обладнаній площадці – стенді (з наук.-попул. літ.);

// Об'єкт для стрільби, влучання.

Термітні снаряди підпалили кілька хат, полум'я було мішенню для німців (Л. Дмитерко);

* У порівн. Небо над степом нависло, порешечене зоряними пробоїнами, як велетенська мішень (О. Гончар).

2. перен. Про того, хто є предметом нападок, глузувань, переслідувань.

– Якщо це марення називають п'єсою, – кинув камінь у нову мішень режисер, – то я йду на пенсію... (А. Крижанівський);

Без нього нудьгував кожен, хто хотів мати вірну мішень для своїх дотепів і жартів (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. мішень — міше́нь іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. мішень — (стрільця) ціль; (об 'єкт кпин) козел відпущення, г. жертвенний козел.  Словник синонімів Караванського
3. мішень — [м'ішен'] -н'і, ор. -н':у, р. мн. -неий  Орфоепічний словник української мови
4. мішень — -і, ж. 1》 Штучна або природна ціль за навчальної та тренувальної стрільби. || Об'єкт для стрільби, влучання. 2》 перен. Про того, хто є предметом нападок, глузувань, переслідувань.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. мішень — Ціль  Словник чужослів Павло Штепа
6. мішень — МІШЕ́НЬ (предмет, в який цілять при навчальній і тренувальній стрільбі), ЦІЛЬ. У полі на стрільбищі кожен взвод зайняв своє місце. Встановили мішень (І. Багмут); Тир невеличкий, незручний. Звичайний довгий рівчак з високим насипом.  Словник синонімів української мови
7. мішень — МІШЕ́НЬ, і, ж. 1. Штучна або природна ціль при навчальній та тренувальній стрільбі. У полі на стрільбищі кожен взвод зайняв своє місце. Встановили мішені (Багмут, Служу Рад.  Словник української мови в 11 томах