наборг
НА́БОРГ, присл., діал.
У борг.
Довкола шниряє [пан], глядить, де б грошиків позичить можна, і думка в кожного тривожна, що наборг їсть і наборг спить (І. Франко);
[Шрамек:] Візьми в крамниці хліба наборг, недобра дитино (Я. Галан).
Словник української мови (СУМ-20)