наборзі
НА́БОРЗІ, присл., діал.
Наспіх, квапливо.
Потім Лета велів відвести її до окремого шатра, котре наборзі приготовано для її батька (І. Франко);
Обринський, поглянувши наборзі на адресу, сховав його [листа] (О. Кобилянська).
Словник української мови (СУМ-20)