наборзі
НА́БОРЗІ, присл., діал. Наспіх, квапливо.
Потім Лета велів відвести її до окремого шатра, котре наборзі приготовано для її батька (Фр., VI, 1951, 68);
Обринський, поглянувши наборзі на адресу, сховав його [листа] (Коб., III, 1956, 19).
Словник української мови (СУМ-11)