набігатися
НАБІ́ГАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм.
Побігати досхочу, багато або до втоми.
В літню куряву та спеку вволю не нагуляєшся, не набігаєшся, – восени ж .. можна бігати (С. Васильченко);
– Стривай-стривай, замішаю, тим часом ти прохолонеш трохи, – провадив своєї дід. – Небійсь, набігався за півдня?.. (С. Черкасенко);
Набігавшись за день, вони зараз спали (С. Скляренко);
– Ми всі занадто нервові... Начитаєшся макулатури, набігаєшся... (В. Дрозд);
* Образно. Моє серце набігалось за життя й тепер помалу стискується й випростується (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)