навербовувати

НАВЕРБО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., НАВЕРБУВА́ТИ, ую, уєш, док., кого.

Набирати, наймати людей у повній кількості на роботу або для участі в чому-небудь.

Пан Пулявський навербував полк шляхти (О. Стороженко);

Потрібні йому були різні люди: і лікарі, і цирульники, і теслярі, і ливарники .. Сам цар московський Іван просив його навербувати таких людей (О. Іваненко).

Значення в інших словниках

1. навербовувати — навербо́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. навербовувати — -ую, -уєш, недок., навербувати, -ую, -уєш, док., перех. Набирати, наймати людей у певній кількості на роботу або для участі в чому-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. навербовувати — НАВЕРБО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., НАВЕРБУВА́ТИ, ую, уєш, док., перех. Набирати, наймати людей у повній кількості на роботу або для участі в чому-небудь. Пан Пулявський навербував полк шляхти (Стор.  Словник української мови в 11 томах