Великий тлумачний словник сучасної мови

навербовувати

навербо́вувати

-ую, -уєш, недок., навербувати, -ую, -уєш, док., перех.

Набирати, наймати людей у певній кількості на роботу або для участі в чому-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. навербовувати — навербо́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. навербовувати — НАВЕРБО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., НАВЕРБУВА́ТИ, ую, уєш, док., кого. Набирати, наймати людей у повній кількості на роботу або для участі в чому-небудь. Пан Пулявський навербував полк шляхти (О.  Словник української мови у 20 томах
  3. навербовувати — НАВЕРБО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., НАВЕРБУВА́ТИ, ую, уєш, док., перех. Набирати, наймати людей у повній кількості на роботу або для участі в чому-небудь. Пан Пулявський навербував полк шляхти (Стор.  Словник української мови в 11 томах