навербований
НАВЕРБО́ВАНИЙ, а, с.
Дієпр. пас. до навербува́ти.
До Донбасу їхала група молоді, навербованої для відбудови всесоюзної кочегарки (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)НАВЕРБО́ВАНИЙ, а, с.
Дієпр. пас. до навербува́ти.
До Донбасу їхала група молоді, навербованої для відбудови всесоюзної кочегарки (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)