наволочний
НА́ВОЛОЧНИЙ¹, а, е.
Призн. для пошиття наволочок.
На ніч застилали багатієві ліжко, прикрашене слоневою кісткою, з наволочними перинами й узористими, шовковими простиралами (з наук. літ.).
НА́ВОЛОЧНИЙ², а, е.
Прикм. до на́волоч.
Він дивиться у вітрину, за якою стоїть продавщиця в білому халаті і теж дивиться, як за вікном на вулиці, якраз проти неї, стоять двоє наволочної зовнішності ублюдків... (С. Жадан);
Наволочний народ пішов.
Словник української мови (СУМ-20)