навішаний
НАВІ́ШАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до наві́шати.
В цьому рядку блиск фарб од образів та навішаних рушників, синього та зеленого скляного намиста та коралів (І. Нечуй-Левицький);
Через цю бандитську шапку, кожух та зброю, навішану зі всіх боків на хлопця (Д. Бузько);
Його сорочка, навіть при цьому матовому світлі, виглядала, як райдуга зо всіма її кольорами, а коли додати всі ті звої серпентини, навішані навіть поза вухами, він міг би правити за різдвяну ялинку (У. Самчук);
// наві́шано, безос. пред.
Наче навішано гирі. Вся зайнялась голова... Думка об іншому мирі Тільки осталась жива! (П. Грабовський);
На противній стіні від вікон навішано всілякої зброї (А. Чайковський);
Ти, правда, хло-пак справний, в боях авторитет здобув... І грамотніший за багатьох із нас, і медалі тобі недурно навішано (О. Гончар);
Величезна піч виставляла, наче роти, кілька жерел, з них куріло синьо-брунатним димом, що пах сосновою живицею; попід стелею навішано пучків сохлих квітів та трав (Валерій Шевчук).
Словник української мови (СУМ-20)