навішаний

НАВІ́ШАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наві́шати.

Кругом навішані портрети;

// наві́шано, безос. присудк. сл.

Наче навішано гирі. Вся зайнялась голова… Думка об іншому мирі Тільки осталась жива! (Граб., І, 1959, 53).

Значення в інших словниках

1. навішаний — навішаний – навішений Розрізняються сполучуваністю. Навішаний – дієприкметник від навішати. Повсюди навішані схеми. Навішений – дієприкметник від навісити. Навішений на цвях кашкет.  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. навішаний — наві́шаний дієприкметник від: наві́шати  Орфографічний словник української мови
3. навішаний — НАВІШАНИЙ – НАВІШЕНИЙ Навішаний. Дієприкм. від навішати: кругом навішані портрети. Навішений. Дієприкм. від навісити: навішений на двері замок.  Літературне слововживання
4. навішаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до навішати. || навішано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. навішаний — НАВІ́ШАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до наві́шати. В цьому рядку блиск фарб од образів та навішаних рушників, синього та зеленого скляного намиста та коралів (І. Нечуй-Левицький); Через цю бандитську шапку, кожух та зброю, навішану зі всіх боків на хлопця (Д.  Словник української мови у 20 томах