надармо

НАДА́РМО, присл., розм.

Те саме, що надаре́мно.

Щоднини визирав я вас, .. щоднини переконувався наново, що надіявся цього надармо (О. Кобилянська);

Замкнула [Любов Федорівна] часослов, перехрестилася тричі й поклала книжку на стіл, на тії мережки й вишивання, що від кількох днів надармо рук її дожидали (Б. Лепкий);

Вона, стогнучи, силувалася лягти вигідніше на твердій постелі, що давила до кості наболіле тіло, силувалася, та надармо (І. Франко);

– Твій наречений .. розпитував за тобою зо два роки. Кудись їздив, шукав. Все надармо (О. Назарук).

Значення в інших словниках

1. надармо — нада́рмо прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. надармо — див. даремно; даром  Словник синонімів Вусика
3. надармо — присл., розм. Те саме, що надаремно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. надармо — ДАРЕ́МНО (ДАРЕ́МНЕ рідше) (без сподіваних наслідків), ДАРМА́ (ДА́РМА рідше) (ДА́РМО рідше), МА́РНО (МА́РНЕ), БЕЗПЛІ́ДНО, БЕЗРЕЗУЛЬТА́ТНО, БЕЗУСПІ́ШНО, ТАК розм., ДА́РОМ розм., ЗАДА́РОМ розм., НАДАРЕ́МНО (НАДАРЕ́МНЕ) розм., ДУ́РНО розм.  Словник синонімів української мови
5. надармо — НАДА́РМО, присл., розм. Те саме, що надаре́мно. Махнув хлопець долонею, щоб його спіймати, — фуркнув Дрозд. Сів удруге, знов хлопець на нього намірився рукою — знов надармо (Фр., IV, 1950, 62).  Словник української мови в 11 томах