надарований

НАДАРО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до надарува́ти.

Міцно притискував [Сивоок] схрещені руки до грудей, так ніби там зібралися в нього всі барви, щедро наодаровані колись малому дідом Родимом (П. Загребельний);

// надаро́вано, безос. пред.

Син старого пана пооднімав ґрунти й садки, кому що було надаровано (І. Нечуй-Левицький);

// у знач. ім. надаро́ване, ного, с. Те, що надарував комусь хто-небудь.

Тепер тобі платити час настав. Зумій-но надароавне віддати (Б. Олійник).

Значення в інших словниках

1. надарований — надаро́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. надарований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до надарувати. || надаровано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. надарований — НАДАРО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до надарува́ти. Міцно притискував [Сивоок] схрещені руки до грудей, так ніби там зібралися в нього всі барви, щедро подаровані колись малому дідом Родимом (Загреб., Диво, 1968, 108).  Словник української мови в 11 томах