Словник української мови у 20 томах

надриґанчик

НАДРИҐА́НЧИК, а, ч., розм., ірон.

Чепурун, франт.

То шевчики, такі є надриґанчики, – як у місті (Сл. Б. Грінченка).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. надриґанчик — Надриґанчик, -ка м. Щеголь, франть. То шевчики, такі є надриґанчики, — як у місті. Ном. № 10838.  Словник української мови Грінченка