надутість
НАДУ́ТІСТЬ, тості, ж.
Абстр. ім. до наду́тий 3–5.
Бундючно, з неприродною надутістю, засіли на своїх місцях по боках судді (Мирослав Ірчан);
– Тепер я трохи починаю розуміти, що таке прусський стиль. Сумішка хвальковитості, самовдоволення і надутості – ось що воно таке (В. Собко).
Словник української мови (СУМ-20)